Вплив факторів ризику на безпосередні результати багатосудинного коронарного шунтування в умовах лівої передньої мініторакотомії

Анотація

Багатосудинне коронарне шунтування (КШ) в умовах лівої передньої мініторакотомії за методикою TCRAT (Total Coronary Revascularization via Left Anterior Thoracotomy) рутинно проводиться в нашій установі, починаючи з липня 2017 року. Зазначена методика застосовується у всіх пацієнтів незалежно від кількості анастомозів, якості та розташування коронарних артерій, індексу маси тіла, віку, наявності супутніх захворювань, прогнозованого післяопераційного ризику.

Мета дослідження полягає в представленні результатів 349 послідовних пацієнтів з ізольованим багатосудинним ураженням коронарних артерій, у яких було проведено мініінвазивне КШ. Порівняти періопераційні результати мініінвазивного КШ у пацієнтів, з наявними факторами ризику проведення КШ та визначення можливих протипоказань до застосування зазначеної методики КШ.

Матеріали та методи. Ми дослідили результати 357 послідовних пацієнтів, яким з липня 2017 по січень 2020 року було проведено багатосудинне КШ. Вісім (2,3 %) пацієнтів, у яких операцію було проведено через серединну стернотомію, були виключені із дослідження. У решти 349 (97,7 %) пацієнтів була проведена повна реваскуляризація міокарда через ліву передню мініторакотомію за методикою TCRAT, що передбачає використання апарата штучного кровообігу, периферичну канюляцію та кров’яну кардіоплегію. Всіх досліджуваних пацієнтів було поділено на групи залежно від наявності факторів ризику (ожиріння, похилий вік, цукровий діабет, ризик післяопераційної летальності за шкалою EuroSCORE II понад 2,0) для аналізу впливу цих факторів на інтраопераційні та післяопераційні параметри.

Результати. Інтра- та післяопераційні показники пацієнтів усіх груп перебували в безпечних межах. Показники пацієнтів літнього віку та молодших за 70 років статистично значуще не відрізнялися. Пацієнти з цукровим діабетом та пацієнти з ожирінням мали більшу тривалість операції (у середньому на 5 %, р = 0,003 та 7 %, р = 0,019 відповідно), штучного кровообігу (у середньому на 8 %, р = 0,002 та 11 %, р = 0,0001 відповідно) та час перебування в палаті інтенсивної терапії (у середньому на 15 %, р = 0,004 та 17 %, р = 0,013 відповідно) порівняно із пацієнтами без цих факторів. У пацієнтів з ризиком EuroSCORE II понад 2,0 основний етап операції займав більше часу (у середньому на 12 хв – 8 %, р = 0,013), вони потребували довшої штучної вентиляції легень (на 27 %, р = 0,036), довше перебували в палаті інтенсивної терапії (на 23 %, р = 0,0004), мали довший термін госпіталізації (на 15 %, р < 0,0001), у них частіше виникало гостре пошкодження нирок, що потребувало гемодіалізу та летальність спостерігалася тільки в цій групі пацієнтів. Проте навіть у цієї важкої групи пацієнтів частота ускладнень і летальність не перевищували прогнозовану.

Висновки. Методика мініінвазивного КШ через ліву передню торакотомію дає змогу уникнути серединної стернотомії у 97,7 % пацієнтів при операції багатосудинного КШ.

Методика мініінвазивного багатосудинного КШ в умовах лівої передньої торакотомії є універсальною і не потребує відбору пацієнтів, адже може бути ефективно та безпечно застосована незалежно від наявності ожиріння, цукрового діабету або похилого віку. Така методика може бути застосована пацієнтам із будь-якими показниками EuroSCORE IІ, з отриманням рівня летальності, що не перевищує прогностичний.