Механічна підтримка кровообігу у хворих з термінальною стадією серцевої недостатності

  • В. Г. Танський Ковельське міськрайонне територіальне медичне об’єднання, Кардіохірургічний центр, м. Ковель, Україна
DOI: https://doi.org/10.30702/transpaorg/02_20.0112/018-039/089
Ключові слова: хронічна серцева недостатність, LVAD-терапія, BіVAD-терапія, ортотопічна трансплантація серця

Анотація

Мета роботи. Метою дослідження є встановлення ефективності механічної підтримки кровообігу в лікуванні пацієнтів з термінальною стадією серцевої недостатності як методу хірургічної корекції.

Матеріали та методи. Результати дослідження ґрунтуються на даних обстеження та динамічного спостереження за 73 хворими (медіана віку 44 (16–69) років, чоловіків було 68, жінок – 5), які проходили лікування у 2008–2019 рр. у таких медичних закладах: Республіканський науково-практичний центр «Кардіологія», м. Мінськ, Республіка Білорусь; Центр кардіохірургії на базі КЛ «Феофанія» ДУС. Хворі проходили обстеження під час первинного огляду, через 3 місяці та через 1 рік.

Результати та обговорення. Показаннями до проведення LVAD-терапії є такі критерії: фракція викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) < 20 % (p < 0,0001); тиск заклинювання легеневої артерії (ТЗЛА) > 35 мм рт. ст. (p < 0,0001); легенево-судинний опір (ЛСО) > 5 одиниць за Wood (p < 0,0001); транспульмональний градієнт (ТПГ) > 15 мм рт. ст. (p < 0,0001). На тлі роботи LVAD через 3 місяці було відзначено зменшення порожнини ЛШ на 30 % (p < 0,0001), зменшення порожнини правого шлуночка (ПШ) на 25,5 % (p < 0,0001), збільшення ФВ ЛШ на 21 % (p < 0,0001). За даними прямої тонометрії легеневої артерії, при застосуванні LVAD-терапії спостерігалося зменшення ЛСО Вуда на 34 % (p < 0,0001), зниження тиску в легеневій артерії (ТЛА) на 24 % (p < 0,0001), зниження ТПГ на 21 % (p < 0,0001). Результати зміни функціональних показників у пацієнтів, які отримували LVAD-терапію через 3 місяці: збільшення максимального споживання кисню міокардом на 6 % (p < 0,0001), збільшення толерантності до фізичного навантаження на 15 % (p < 0,0001).

Показаннями до проведення BiVAD-терапії є такі критерії: бівентрикулярна недостатність (p < 0,0001); ТЗЛА > 35 мм рт. ст. (p < 0,0001); ЛСО > 5 одиниць за Wood (p < 0,0001); ТПГ > 15 мм рт. ст. (p < 0,0001). На тлі роботи BiVAD через 3 місяці відзначалося зменшення кінцевого діастолічного об’єму (КДО) ПШ на 6 % (p < 0,0001), зменшення кінцевого систолічного об’єму (КСО) ПШ на 10 % (p < 0,0001), збільшення ФВ ЛШ на 33 % (p < 0,0001), зменшення КСО ЛШ (М-режим) на 36,3 % (p < 0,0001), зменшення КДО ЛШ (М-режим) на 30 % (p < 0001), зменшення КСО ЛШ (В-режим) на 22,5 % (p < 0,0001), збільшення трикуспідальної систолічної екскурсії (TAPSE) на 21,4 % (p < 0,0001). За даними прямої тонометрії легеневої артерії, при застосуванні BіVAD-терапії відзначали зменшення ЛСО Вуда на 22 % (p < 0,0001), зменшення ТЛА на 15 % (p < 0,0001), зменшення ТПГ на 14 % (p < 0,0001).

Результати хірургічного лікування пацієнтів з критичною серцевою недостатністю. Після проведення прямої ортотопічної трансплантації серця (ОТС): 24 хворих проліковано з позитивним результатом (92 %), 2 хворих померло (8 %). 18 пацієнтам, які перебували на LVAD-терапії (46 %), виконано вторинну ОТС. Продовжують LVAD-терапію 18 хворих (46 %). Померло 3 хворих (8 %), які перебували на LVAD-терапії. Причина летальності: гнійно-септичні ураження.

Хворі, які перебували на BІVAD-терапії: вторинна ОТС виконана у 4 хворих (50 %). Померло 4 хворих (50 %). Причиною летальності були гнійно-септичні ураження (2 випадки, 50 %), поліорганна недостатність (2 випадки, 50 %).

Висновки. Аналіз результатів диференційованого підходу до хірургічного лікування пацієнтів із серцевою недостатністю ІІІ–ІV функціонального класу (ФК) за NYHA: хворим з критичною серцевою недостатністю за наявності до проведення прямої трансплантації серця доцільно розглянути можливість застосування тривалої механічної підтримки кровообігу на основі LVAD-терапії (p < 0,0001) та BіVAD-терапії (p < 0001) як механічного моста до трансплантації серця. Застосування системи тривалої механічної підтримки кровообігу у пацієнтів з високими показниками легеневої гіпертензії (p < 0,0001) дозволяє в короткі терміни (4–6 тижнів) нормалізувати тиск у легеневій артерії та розглянути можливість виконання вторинної трансплантації серця.

Посилання

  1. Katz JN, Waters SB, Hollis IB, Chang PP. Advanced therapies for end-stage heart failure. Curr Cardiol Rev. 2015;11:63-72.
  2. Kittleson MM. Changing Role of Heart Transplantation. Heart Fail Clin. 2016;12:411-421.
  3. Prinzing A, Herold U, Berkefeld A, Krane M, Lange R, Voss B. Left ventricular assist devices-current state and perspectives. J. Thorac. Dis. 2016; 8: E660-E666.
  4. Aeronson KD, Patel H, Pagani FD. Patient selection for left ventricular assist device therapy. Ann. Thorac. Surg. 2003;75(6 supll):S29-S35.
  5. Kirklin JK, Naftel DC, Pagani FD, Kormos RL, Stevenson LW, Blume ED, et al. Sixth INTERMACs annual report: a 10,000-patient database. J. Heart Lung Transpl. 2014; 33: 555-564.
  6. Deschkа H, Holthaus AJ, Sindermann JR, Welp H, Schlarb D, Monsefi N, et al. Can Perioperative Right Ventricular Support Prevent Postoperative Right Heart Failure in Patients With Biventricular Dysfunction Undergoing Left Ventricular Assist Device Implantation? J Cardiothorac. Vasc. Anesth. 2016;30:619-626.
  7. Eckman P, Liao K. Right ventricular failure – a continuing problem in patients with left ventricular assist device support. J. Cardivasc. Transpl. Res. 2010;3:604-611.
  8. Cushing K, Kushnir V. Gastrointestinal Bleeding Following LVAD Placement from Top to Bottom. Dig. Dis. Sci. 2016 Jun;61(6):1440-1447.
  9. Robertson J, Long B, Koyfman A. The emergency management of ventricular assist devices. Am. J. Emerg. Med. 2016; 34 (7): 1294-1301.
  10. Castel MA, Cartana R, Cardona D, Hernandez M, Sandoval E, Castella M, Perez-Villa F. Long-term outcome of high-urgency heart transplant patients with and without temporary ventricular assist device support. Transplant. Proc. 2012;44(9):2642-2644.
  11. Barth E, Durand M, Heylbroeck C, Rossi-Blancher M, Boignard A, Vanzetto G, et al. Extracorporeal life support as a bridge to high-urgency heart transplantation. Clin. Transplant. 2012;26(3):484-488.
  12. D’Alessandro C, Coldmar Jl, Lebreton G, Laali M, Varnous S, Farahmand P, et al. High-urgency waiting list for cardiac recipients in France: single-centre 8-year experience. Eur. J. Cardiothorac. Surg. 2017 Feb 1;51(2):271-278. https://doi.org/10.1093/ejcts/ezw291
  13. Kittleson MM, Patel JK, Moriguchi JD, Kawano M, Davis S, Hage A, et al. Heart transplant recipients supported with extracorporeal membrane oxygenation: outcomes from a single-center experience. J. Heart Lung Transplant. 2011; 30 (11): 1250-1256.
  14. Hullin R. Heart transplantation: current practice and outlook to the future. Swiss Med. Wkly. 2014;144:w13977.
  15. Davis MK, Hunt SA. State of the art: cardiac transplantation. Trends Cardiovasc. Med. 2014;24 (8): 341-349.
  16. Silva EJ. Mechanical Circulatory Support: Current Status and Future Directions. Prog. Cardiovasc. Dis. 2016;58(4):444-454.
  17. Lund LH, Edward LD, Kucheryavaya AY, Benden C, Dipchand AI, Goldfarb S, et al. The registry of the international society for heart and lung transplantation: thirty-second official adult heart transplantation Report--2015; focus theme: early graft failure. J. Heart Lung Transplant. 2015;34:1244-1254.
  18. Subramaniam K. Mechanical circulatory support. Best Pract. Res. Clin. Anaesthesiol. 2015;29: 203-227.
  19. Sajgalik P, Grupper A, Edwards BS, Kushwaha SS, Stulak JM, Joyce DL, et al. Current Status of Left Ventricular Assist Device Therapy. Mayo Clin. Proc. 2016;91:927-940.
  20. Dang NC, Topkara VK, Mercando M, Kay J, Kruger KH, Aboodi MS, et al. Right heart failure after left ventricular assist device implantation in patients with chronic congestive heart failure. J. Heart Lung Transplant. 2006;25:1-6.
  21. Meineri M, Van Rensburg AE, Vegas A. Right ventri cular failure after LVAD implantation: prevention and treatment. Best Pract. Res. Clin. Anaesthesiol. 2012; 26:217-229
  22. Estep AD, Cordero-Reyes AM, Bhimarai, Trachtenberg B, Khalil N, Loebe M, A et al. Percutaneous Placement of an Intra-Aortic Balloon Pump in the Left Axillary/Subclavian Position Provides Safe, Ambulatory Long-Term Support as Bridge to Heart Transplantation. JACC Heart Failure. 2013;1:382-8.
  23. Cochran RP, Starkey TD, Panos AL, Kunzelman KS. Ambulatory intraaortic balloon pump use as bridge to heart transplant. Ann. Thorac. Surg 2002 Sep; 74 (3): 746-751.
  24. Umakanthan R, Hoff SJ, Solenkova N, Wigger MA, Keebler ME, Lenneman A, et al. Benefits of ambulatory axillary intra-aortic balloon pump for circulatory support as bridge to heart transplant. J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2012May;143(5):1193-1197.
  25. Briceno N, Kapur NK, Perera D. Percutaneous mechanical circulatory support current concepts and future directions. Heart. 2016; 102: 1494-1507.
  26. Fuhrman BP, Hernan LJ, Rotta AT, Heard CM, Rosenkranz ER. Pathophysiology of cardiac extracorporeal membrane oxygenation. Artif Organs. 199923(11):966-9.
Опубліковано
2020-12-16
Як цитувати
Танський , В. Г. (2020). Механічна підтримка кровообігу у хворих з термінальною стадією серцевої недостатності . Трансплантація та штучні органи, (1(01), 19-40. https://doi.org/10.30702/transpaorg/02_20.0112/018-039/089
Номер
Трансплантація та штучні органи №1(01) 2020
Розділ
НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ